ОЗОКЕРИТОТЕРАПІЯ – Санаторій Авангард

Використовується гірський віск озокерит (пахучий віск) – це сукупність природних твердих насичених вуглеводів, із групи нафтових бітумів. Крім парафіну, містить мінеральні олії, смоли й низку інших компонентів. Має пластичну, подібну до мазі або воску однорідну консистенцію. Володіє легким гасовим, асфальтовим запахом.

Лікувальні властивості озокериту.

Крім вказаних вище компонентів (зокрема, мінеральних олій) гірський віск містить значну кількість мікроелементів: К, Zn, Na, Mg, S, Ti та інші. В його складі присутні нафтова смола, церезин. Всі ці корисні біоактивні речовини в ході озокеритотерапії проникають в середину людського організму.

Цей матеріал швидко накопичує тепло, а потім віддає його поступово.

Спектр позитивних впливів озокериту на організм:

  • знеболення;
  • ліквідація болісного спазму м’язів, яке має важливе значення при недугах хребта (зокрема, при сколіозі, остеохондрозі та ін..), опорно-рухової системи;
  • позитивний вплив на циркуляцію крові, а відтак і на роботу кровоносної системи;
  • інтенсифікація обмінних процесів;
  • тромболітична дія (ефект розсмоктування кров’яних згустків);
  • ефективна боротьба із запаленнями;
  • протиалергійна дія;
  • стимуляція регенерації в тканинах та органах, які зазнали пошкоджень.
  • Відомо, що в складі гірського воску є речовини з властивостями антибіотиків. Саме це пояснює можливість його застосування в боротьбі із запаленнями, з метою розсмоктування, полегшення больових відчуттів у якості спазмолітичного, судиннорозширювального й заспокійливого засобу.

Покази для озокеритотерапії:

 

  • остеохондроз;
  • радикулопатія;
  • грудний радикуліт;
  • міжхребцеві грижі;
  • неврит;
  • остеоартроз суглобів;
  • хронічні артрити різної етіології;
  • хвороби ЛОР-органів;
  • синдром зап’ястного каналу;
  • защемлення нерву;
  • недуги шлунково-кишкового тракту;
  • запальні гінекологічні захворювання;
  • захворювання шкірних покривів;
  • м’язові запалення;
  • проблеми зі статевою системою запальної етіології;
  • реабілітаційні заходи після переломів.

Протипоказання:

  • ессенціальна гіпертензія;
  • виражений атеросклероз, що супроводжується ІХС, переміжною кульгавістю, проблемами з порушенням кровообігу в мозку атеросклеротичної природи;
  • застійна серцево-судинна недостатність;
  • гострі інфекції;
  • туберкульоз;
  • гнійні запалення;
  • злоякісні новоутворення;
  • новоутворення матки і яєчників; 
  • неврози та інші психічні розлади у важких формах;
  • гепатити та панкреатити в стадії загострення;
  • ниркова недостатність;
  • захворювання крові.

Тривалість процедури призначає лікар залежно від віку пацієнта, його стану і т.д. Загалом процедура триває від 15 до 40 хвилин. Відпочинок після  процедури  протягом 30 хв. 

Оптимальний курс лікування 10-20 процеду щоденно або через 1 день.

Крім того, благотворно на організмі позначається поєднання озокеритотерапії  з іншими фізіотерапевтичними  процедурами, лікувальною фізкультурою, масажами та мінеральними ваннами. 

Повторний курс лікування рекомендується проводити не раніше, ніж через 3-4 місяці.